На пляжах окупованого узбережжя Азовського моря практично безлюдно. Попри обіцянки російської влади облаштувати тут суперкурорт, на узбережжі панує справжнє запустіння. Російські туристи не поспішають на відпочинок до Маріуполя, Кирилівки, Бердянська, Урзуфа. Більшість турбаз і санаторіїв давно уподобали російські військові та представники “ДНР”, “ЛНР”. Над пляжами кружляють військові гелікоптери, а в місцевих барах відпочивають буряти й мігранти з РФ.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Буряти й люди з наколками

Окупаційна влада Донецької та Запорізької областей зі шкіри лізе, аби показати, що пляжне життя на березі Азовського моря вирує. Так, у Маріуполі на центральному пляжі розгорнули “будівництво століття”. Увесь травень і червень будівельники навіщось покривали пляж дерев’яними настилами. Потім на них обладнали невеликі дитячі майданчики, поставили турніки, назвавши це спортивними майданчиками.

Ще збудували дерев’яну гойдалку. Частину берега залили бетоном, поставили там лавочки та планують відкрити забігайлівки із шашликами та пивом.

У вихідні на центральній частині пляжу збираються в основному місцеві жителі, приїжджі робітники, військові, щоб скупатися в морі та позасмагати. Щоправда, все одно нинішні пляжі в Маріуполі не можуть зрівнятися з тим, скільки народу тут відпочивало до 2022 року.

Однак блогери полюють за групами відпочивальників, тільки вони зберуться групою, як тут хтось із мобільним телефоном знімає їх і потім розповідає, що на пляжі в Маріуполі не проштовхнутися.

У кафе та біля лотків їдять пиріжки та п’ють пиво буряти з дружинами чи сім’ями. Вони почуваються господарями цього міста.

Варто пройти метрів 20 убік, як там уже поодинокі відпочивальники гріються на покривалах на брудному піску серед викинутих хвилями на берег водоростей і медуз.

“Там стоїть дуже неприємний запах мулу, медуз і гниття. Якщо раніше за пляжем доглядали, то тепер ніхто цього не робить. Раніше із сім’єю у вихідні ми часто ходили на море, купалися та засмагали. Але тепер ходити туди небезпечно. Мігранти й буряти поводяться як господарі життя, плюють довкола, кидають недопалки, пляшки. Якщо їм роблять зауваження, вони ображають. Кажуть: “Хохол, забирайся звідси, скоро Маріуполь буде повністю наше місто”, – розповідає мешканець Маріуполя Микола.

До повномасштабної війни він працював на заводі ім. Ілліча, а тепер перебивається тимчасовими заробітками. Місцевих на будівництво зазвичай не беруть, тут усе зайнято мігрантами з РФ. У таксі теж своя конкуренція, як правило, там працюють приїжджі.

“Військових у місті дуже багато, таке враження, що туризм їм потрібний для того, щоб мирними жителями прикриватися”, – вважає Микола.

Порожні Кирилівка та Бердянськ

Не краща ситуація і на таких популярних колись в Україні курортах, як Кирилівка та Бердянськ. Колись заповнені широкі пляжі Кирилівки тепер порожні. Немає туристів у готелях, немає їх на туристичних базах. Частину з них зайняли російські військові.

Мешканці міста скаржаться, що військові там пиячать, влаштовують бійки зі стріляниною ночами, ламають усе, що можна зламати.

“З відпочивальників сюди приїжджають мешканці Мелітополя чи Енергодара. Але їх дуже мало, зазвичай вони проводять біля моря вихідні. Мало хто затримується 7-10 днів. Над пляжем дуже низько літає військовий вертоліт, то військові розважаються, лякаючи поодиноких туристів”, – скаржиться пенсіонерка з Кирилівки.

“Людей тут немає, багато магазинів і кафе закриті, навіть забиті дошками, проходи до пляжу завалені сміттям. Багато баз відпочинку, особливо в селах поряд із Кирилівкою, зайняті представниками ФСБ. Людей на пляжі у цих районах не пускають навіть пройтися уздовж моря”, – каже мешканець Кирилівки.

На Бердянській косі, яка до 2022 року була улюбленим місцем відпочинку для українців, тепер панує порожнеча. Поодинокі відпочивальники серед піску, всі заклади закриті. Хоча раніше біля пляжу “Сонячний” неможливо було знайти місце для паркування автомобіля.

У центрі Бердянська народу вечорами теж мало, каруселі не працюють, а з оглядового колеса навіть познімали кабінки.

У самому Бердянську часто відключають електроенергію, тож не буває і води, тому що генератори для насосів давно вкрадено, а нові купити ніхто не хоче.

“У нас спека до 38 градусів, обіцяють усі 40, а води вже третій день немає! Неможливо не те, що їжу приготувати, помитися не можна”, – обурюється на одному з форумів мешканка міста Валентина.

Натомість будинки та квартири бердянців заселяють російські військові, вони перевозять сюди свої сім’ї почуваються тут господарями. Домівками ходять “комісії”, які виявляють порожнє житло, чиї власники виїхали, і просто конфіскують нерухомість.

При чому для росіян, які їдуть до моря на окуповане узбережжя, “комісія” обирає найкращі квартири.

“Справа в тому, що ніхто при здоровому глузді не переїжджатиме на окуповану територію Азовського моря. То у глибинках РФ дають оголошення, що шукають сюди різних спеціалістів, безкоштовне житло надають. І ось це житло в такий спосіб в українців і відбирають”, – каже колишній мешканець Бердянська Віктор.

Колись окупанти хотіли з дитячого табору “Червона гвоздика” зробити аналог “Артеку”. Але тепер тут організовано напіввоєнний табір для підлітків, де їх навчають стріляти, ходити строєм, а також розповідають про “історію”.

Натомість в окупантів великі плани щодо облаштування суперкурорту у Приморську. Колаборант Євген Балицький, який називає себе губернатором Запоріжжя, обіцяє, що у цьому місті збудують 100 готелів, та мріє, що на Запоріжжя приїдуть 2 млн туристів.

Варто нагадати, що до окупації Азовське море відвідували 5 млн відпочивальників.