Серед вірян в Україні дата Різдва викликає безліч суперечок. Тож коли правильно святкувати це велике свято?
Останні роки дата Різдва в Україні стала по-справжньому дискусійним питанням. Православні віряни розділилися на два табори — ті, хто вважає доречним перехід на святкування Різдва Христового 25 грудня, і ті, хто хоче надалі святкувати 7 січня. Хоча більшість вірян дотримується другої точки зору, все ж прихильників дати 25 грудня з кожним роком стає все більше.
Щоб розібратися, яка дата правильна, потрібно звернутися до історії.
Поява православних вірян і католиків: розкол християнства
В IV столітті Церква відрізнялася дуже чітким розподілом (пентархія). Тобто всі християни світу підпорядковувалися п’ятьом патріархам: Константинопольському, Римському, Антіохійському, Александрійському, Єрусалимському. Існувало також дві основні церковні кафедри: Римська (або Західна) і Константинопольська (або Східна).
З часом між двома кафедрами почали виникати суперечки через політичне й економічне становище церков. Римська церква більше “опікувалася” галльськими, германськими і сакськими народами, в той час як Константинопольська — слов’янами та греками. У Східній кафедрі богослужіння правили грецькою мовою, а в Західній використовували латину. З часом з’явилися певні відмінності в обрядовості та віровченні, тому прості суперечки між Патріархатом Константинопольським та Папою Римським переросли у справжній відкритий конфлікт.
За часів правління Папи Римського Лева IX та Константинопольського Патріарха Михайла Керуларія конфлікт досяг свого апогею. Останній вирішив, що Західна Церква повинна відділитися від Східної, тому попросив Папу називатися “Східним Папою”. Однак на це він отримав відмову. Керуларій образився і написав документ “Викриття латинян”, де перелічив усі “гріхи” Західної Церкви. Папа Римський не забарився з відповіддю і наклав анафему, відлучивши Патріархат від Церкви. Керуларій скликав Помісний Собор і засудив дії Папи та його легатів. 1054 року відбувся остаточний розкол Церкви. Саме тоді й виникли православні віряни та католики. Однак всі Церкви й надалі дотримувалися Юліанського (сонячного) календаря аж до XVI століття.
Юліанський та Григоріанський календарі: чому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни — 7 січня
Якщо казати точно, то рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Коли створювали Юліанський календар, 5 годин врахували (тому раз на чотири роки бувають високосні роки, які тривають 366 днів), а ось про 48 хвилин та 6 секунд забули. Тому 1582 року помітили, що календар “відстає” від сонячного циклу. Зробив відкриття математик та астроном Алоізій Ліліус, і відразу пішов із цим до Папи Римського Григорія XIII, який тоді керував Західною Церквою. Папа послухав астронома і вирішив створити новий календар, який назвали Григоріанським.
Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли Григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православний Патріархат відмовився та зажадав і далі жити за Юліанським календарем.
Щоправда, в повсякденному житті східних вірян все ж відбулися зміни. 1918 року почали дотримуватися Григоріанського календаря, але Церква однаково продовжувала прив’язувати всі дати до Юліанського. Від XVI до XX століть минуло 400 років і різниця між календарями становить рівно 14 діб. Саме тому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни за два тижні — 7 січня.
Різдво 25 грудня: аргументи “за”
Насправді всі християни святкують Різдво Христове 25 грудня, однак деякі православні церкви роблять це за Юліанським календарем, тому дата припадає на 7 січня. Чому варто перейти на святкування Різдва 25 грудня:
- В сучасному побуті ми всі користуємося новим (Григоріанським) календарем, тому святкувати великі церковні свята за старим просто нелогічно.
- За словами очільника ПЦУ митрополита Епіфанія, українцям варто перейти на дату святкування 25 грудня. Він вважає, що перехід триватиме близько 10 років. “Ми покликані проводити, перш за все, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити”.
- Прихильники 25 грудня як дати святкування Різдва Христового вважають, що перехід віддалить нас від російських і радянських традицій.
- Доктор богословських наук Дмитро Степовик вважає, що українцям варто святкувати Різдво 25 грудня, і для цього є кілька вагомих причин. Насамперед не існує точної дати, коли народився Ісус Христос, однак у християнській традиції це сталося під час зимового сонцестояння (саме 25 грудня до світлового часу доби починає додаватися одна хвилина). Також до Різдва повинен закінчитися Пилипівський піст. Якщо велике свято буде 25 грудня, то піст закінчуватиметься до Нового року (це день співів, веселощів і танців, які заборонені під час суворого посту).
Чому потрібно залишити Різдво 7 січня: аргументи “за”
Для багатьох українців святкування Різдва 7 січня залишається теплою сімейною традицією, від якої вони не хочуть відмовлятися. Також є й інші аргументи “за”, щоб залишити святкування Різдва 7 січня:
- На думку згаданого вище митрополита Епіфанія, не можна різко змінювати дату святкування, адже це призведе лише до розколу серед українців. Тому перехід повинен бути поступовим і мудрим.
- Якщо перенести святкування Різдва на 25 грудня, доведеться переносити й інші великі православні свята. Зокрема, День святого Миколая, Хрещення, Василя тощо. Багатьом вірянам таку зміну буде важко сприйняти.
- В українських традиціях споконвіку від Різдва 7 січня починався період святок, який тривав до 19 січня (Водохреще). Він має чимало обрядових пісень і звичаїв. Не можна просто викорчувати з пам’яті народу вікові традиції.
- Деякі етнографи та історики вважають, що дата святкування 7 січня прийшла не з Москви, а була створена ще під час Київської Русі. Тобто російські землі перейняли її від нас.
- Немає принципової різниці, коли святкувати таку подію, як народження Ісуса Христа, адже в Біблії немає точної її дати.
Обидві дати Різдва мають свої вагомі аргументи. Тому кожен вірянин повинен сам вирішити для себе, коли святкувати, але сваритися з цього приводу з рідними і друзями не варто. Адже справжня віра — в наших серцях, і вона не прив’язана до дат.
